Перегляд за Автор "Demchuk Liudmyla I."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив екологічних ризиків на навколишнє середовище у Житомирській області(2024) Демчук Л. І.; Войналович І. М.; Demchuk Liudmyla I.; Voinalovich Iryna M.Дослідження спрямоване на оцінку впливу екологічних ризиків, спричинених антропогенною діяльністю та природними факторами, на стан довкілля Житомирської області. Дане дослідження зумовлена необхідністю всебічного аналізу екологічної ситуації в регіоні, розробки ефективних заходів щодо її покращення та забезпечення сталого розвитку. Мета. Є виявлення, аналіз та оцінка екологічних ризиків, які негативно впливають на природні екосистеми Житомирської області, а також розробка пропозицій щодо їх мінімізації. Методика дослідження. Присвяченого впливу екологічних ризиків на навколишнє середовище Житомирської області, має бути комплексною та охоплювати різноманітні аспекти екологічної ситуації в регіоні. Нижче наведено детальний опис можливих етапів та методів дослідження. Етапи дослідження: 1. Постановка проблеми та формулювання гіпотез: визначення конкретних екологічних проблем Житомирської області (забруднення повітря, води, ґрунту, зниження біорізноманіття, деградація земель тощо); формулювання гіпотез про причинно-наслідкові зв'язки між антропогенною діяльністю та погіршенням стану довкілля. 2. Збір інформації та даних: літературний огляд: аналіз наукових публікацій, звітів державних органів, статистичних даних щодо екологічного стану Житомирської області; офіційна статистика: отримання даних від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної екологічної інспекції, обласного департаменту екології та природних ресурсів; моніторинг: проведення польових досліджень, відбір проб води, ґрунту, повітря для лабораторного аналізу; геоінформаційні системи: використання ГІС для візуалізації та аналізу просторових даних про забруднення, природні ресурси та інші екологічні показники; соціологічні дослідження: проведення опитувань серед населення, експертів, представників промислових підприємств для з'ясування їхньої думки щодо екологічних проблем. 3. Аналіз даних. Статистичний аналіз: обробка кількісних даних за допомогою статистичних методів (кореляційний аналіз, регресійний аналіз тощо); картографічний аналіз: візуалізація просторового розподілу забруднення та інших екологічних показників за допомогою ГІС; експертна оцінка: залучення експертів для оцінки якості та достовірності отриманих даних, а також для формулювання висновків; моделювання екологічних процесів: розробка математичних моделей для прогнозування розвитку екологічної ситуації в регіоні. Результати. Комплексна оцінка екологічного стану Житомирської області. Виявлення основних джерел забруднення та екологічних ризиків. Оцінка впливу екологічних ризиків на здоров'я населення та соціально-економічний розвиток регіону. Розробка пропозицій щодо вдосконалення екологічного законодавства та посилення державного контролю за дотриманням екологічних норм. Створення програми заходів щодо зменшення екологічних ризиків та покращення стану довкілля Житомирської області. Наукова новизна. Результати дослідження дозволять отримати нові дані про стан довкілля Житомирської області, оцінити ефективність існуючих природоохоронних заходів та розробити нові підходи до вирішення екологічних проблем. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами та громадськими організаціями для розробки та реалізації ефективних природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку Житомирської області.Документ Екологічна оцінка впровадження локальної системи очистки стічних вод ТОВ «Коростишівська паперова фабрика»(2025) Демчук Л. І.; Алпатова О. М.; Курбет Т. В.; Demchuk Liudmyla I.; Аlpatovа Оksanа M.; Kurbet Tatiana V.Це дослідження присвячене комплексному аналізу екологічних наслідків впровадження локальної системи очищення стічних вод на ТОВ «Коростишівська паперова фабрика». Дослідження охоплює оцінку ефективності нової системи у зменшенні забруднення водних ресурсів, впливу на навколишнє середовище та суміжних екосистем, а також економічну доцільність інвестицій. Аналіз технологічних процесів на фабриці дає можливість визначити основні забруднюючі речовини та їх концентрації у стічних водах. Мета – підвищення екологічної оцінки виробництва картонно-паперової продукції шляхом розробки та застосування науково обґрунтованих комплексних ресурсоефективних технологій очищення стічної води. Методика екологічної оцінки, яку пропонується застосувати для аналізу впровадження локальної системи очистки стічних вод на ТОВ «Коростишівська паперова фабрика», має на меті забезпечити комплексну та об’єктивну оцінку впливу даного заходу на довкілля. Оцінка включає як кількісні, так і якісні показники, що дозволяють визначити ефективність системи очищення, її вплив на навколишнє середовище та економічну доцільність. Запропонована методика дозволяє провести комплексну екологічну оцінку впровадження локальної системи очистки стічних вод на ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» та забезпечити науково обґрунтовані рекомендації щодо покращення екологічної ситуації в Житомирській області. Результати дослідження дозволять оцінити ефективність впроваджених природоохоронних заходів, визначити напрямки подальшого вдосконалення системи очищення стічних вод та розробити рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки виробництва. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці наукових засад підвищення ефективності очищення виробничих стічних вод ТОВ «Коростишівської паперової фабрики» для їх повторного використанням на різних етапах технологічних процесів та утилізації вторинних продуктів, які утворюються в технологіях водоочищення. Практична значимість може бути використана для розробки екологічної політики підприємства, прийняття рішень щодо впровадження нових технологій очищення стічних вод на інших промислових підприємствах, а також для розробки нормативно-правових актів у сфері охорони навколишнього середовища.Документ Екологічний підхід до освіти студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища»(2023) Демчук Л. І.; Пацева І. Г.; Герасимчук О. Л.; Циганенко-Дзюбенко І. Ю.; Demchuk Liudmyla I.; Patseva Iryna H.; Herasymchuk Olena L.; Tsyhanenko-Dziubenko Illia Yu.Екологічна освіта для студентів спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навко¬лишнього середовища» є важливим фундаментальним елементом компетентності фахівців середньої ланки, оскільки сучасне суспільство стикається зі значними екологічними проблемами та викликами. Мета. Головною стратегічною метою є формування екологічної культури як особистісної системи екологічних цінностей. Здатність розуміти та вирішувати екологічні проблеми є корисною для фахівців різних галузей, а екологічні підходи стають все більш важливими у вирішенні бізнесових, соціальних та технологічних про¬блем. Для реалізації поставленої мети були використані наукові методи аналізу та узагальнення. Ключовими аспектами важливості екологічної освіти у вищій школі є усвідомлення екологічних проблем, розвиток еколо¬гічного мислення, навичок прийняття екологічно чутливих рішень, екологічної грамотності та підготовка до вирішення екологічних проблем. Загалом, екологічна освіта забезпечує студентів знаннями, вміннями та навичками, необхідними для розуміння та вирішення екологічних проблем у різних сферах життєдіяльності, що спряиє розвитку стійкого та екологіч¬но безпечного суспільства. Результати. Встановлено важливість та актуальність розвитку системи вищої екологічної освіти, особливо в технічних університетах, як визначального чинника формування гармонійного, екологічно безпечного та еко¬логічно дружнього суспільства і складової освіти для сталого (збалансованого) розвитку. Зазначається, що поширення екологічної освіти в умовах глобальної екологічної кризи є необхідною передумовою її подолання та фундаментальним елементом процесу суспільної трансформації в напрямку формування ноосфери. Наукова новизна. Сучасний світ стикається з багатьма викликами, пов’язаними з навколишнім середовищем і сталим розвитком, зокрема зі зміною клімату, втратою біорізноманіття, забрудненням повітря і води та утво-ренням відходів. Тому знання та розуміння екологічних процесів і принципів залишається важливим для всіх професіоналів. Практична значимість. Загалом, екологічна освіта допомагає формувати свідомих громадян, які розуміють важливість турботи про довкілля та можуть зробити свій внесок у сталий розвиток суспільства.Документ Оцінка відновлення лісових екосистем після війни: ризики та надії(2025) Демчук Л. І.; Пацев І. С.; Скиба Г. В.; Войналович І. М.; Demchuk Liudmyla I.; Pazev Igor S.; Skiba Halyna V.; Voinalovich Iryna M.Війна завдає значної шкоди лісовим екосистемам, призводячи до руйнування дерев, підліску, ґрунту та забруднення довкілля. Відновлення цих екосистем є складним і тривалим процесом, який вимагає комплексних заходів. Мета – це комплексна та довготривала задача, спрямована на відновлення природного балансу та забезпечення сталого розвитку територій. Методика. Відновлення лісових екосистем після військових дій – це комплексний і тривалий процес, який вимагає застосування різноманітних методів та підходів. Оптимальна методика залежить від конкретних умов пошкодження лісу, типу екосистеми, кліматичних особливостей регіону та інших факторів. Основні аспекти відновлення: 1. Вибір видів дерев. Необхідно віддавати перевагу місцевим видам, які адаптовані до місцевих умов. 2. Створення змішаних насаджень. Це підвищує стійкість лісу до шкідників та хвороб. 3. Забезпечення пожежної безпеки. Проведення профілактичних заходів для запобігання виникнення пожеж. 4. Міжнародна співпраця. Залучення досвіду та фінансової допомоги з інших країн. Результати. Відновлення лісових екосистем після військових дій – це тривалий і комплексний процес, який вимагає значних зусиль та інвестицій. Результати такого відновлення можуть варіюватися залежно від масштабів руйнувань, обраних методів відновлення, кліматичних умов та інших факторів: відновлення біорізноманіття; стабілізація ґрунтів; поліпшення мікроклімату; покращення якості води; естетичне відновлення ландшафтів; розвиток екологічного туризму. Наукова новизна. Відновлення лісових екосистем після воєнних дій – це надзвичайно актуальна та комплексна проблема, яка потребує глибокого наукового дослідження. Незважаючи на те, що відновлення лісів після різних катастроф – це не нова тема в екології та лісовому господарстві, війна вносить свої специфічні особливості, які потребують нових підходів та рішень. Практична значимість. Відновлення лісових екосистем після війни має надзвичайно важливе практичне значення, оскільки ліси відіграють ключову роль у життєдіяльності людини та стабільності природних систем.Документ Оцінка можливостей використання сорбентів при очищенні стічних вод(2024) Демчук Л. І.; Нонік Л. Ю.; Войналович І. М.; Скиба Г. В.; Demchuk Liudmyla I.; Nonik Lyudmyla Yu.; Voinalovich Iryna M.; Skiba Halyna V.На території України знаходиться велика кількість запасів прісних вод – це річки та озера. Однак практично всі вони забруднені шкідливими речовинами. Найбільш шкідливими речовинами є важкі метали. Основні шляхи забруднення водойм – це стоки промисловості і сільського господарства, а з їх розвитком все ростуть і обсяги забруднення стічних вод. У зв'язку з цим потреба в чистій воді зростає. Мета. Дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Методика. Рентгенівське випромінювання – поперечні електромагнітні коливання з довжиною хвилі 10-2–10-2Å. У методі використовується монохроматичне рентгенівське випромінювання, зазвичай лінії К ɑ-серії (що виникають під час переходу електронів в атомах з L-оболонки на Кɑ-оболонку) металів від хрому (позначається CrKɑ) до молібдену (MoKɑ), довжини хвиль яких лежать в інтервалі від 2,3 до 0,7 Å. Застосування рентгенівського випромінювання для дослідження кристалічних речовин ґрунтується на тому, що його довжину хвилі можна порівняти з відстанню між впорядковано розташованими атомами в ґратки кристалів, яка для нього є природною дифракційною решіткою. Сутність рентгенівських методів аналізу якраз і полягає у випромінюванні дифракційної картини, що отримується під час відбиття рентгенівських променів атомними площинами в структурі кристалів. В основі рентгенографічного аналізу лежить рівняння Вульфа–Брегга, що пов'язує кут падіння або відбиття на атомну площину рентгенівського променя з його довжиною хвилі ƛ і величиною між площинних відстаней d. Результати. Вивчення сорбційної здатності в статичних умовах проводили з використанням модельних водних розчинів солей металів свинцю, молібдену, вольфраму з концентрацією 1 г/л. Завантаження сорбентів брали з розрахунку 100 мл модельного розчину на 0,5 г композиту. Як об'єкти досліджень було обрано композит складу монтморилоніт з метакрилатом гуанідину (ММТ/МАГ) 50:50. Дослідження проводили за кімнатної температури. Вимірювання масової концентрації металів у пробах води до і після обробки композитами проводили рентгенофлюресцентним аналізом на автоматизованому дифрактометрі ДРОН-6 у центрі колективного користування КБГУ "Рентгенівська діагностика матеріалів". Вилучення іонів W(VI) і Mo(VI) з водного розчину композитами оцінювалося такими параметрами: концентрацією іонів у вихідному розчині та в очищеній водній фазі, мг/л; ступенем вилучення металу, %. Результати досліджень засвідчили, що вивчені полімерно-глинисті композити володіють високими сорбційними характеристиками по відношенню до досліджуваних іонів та становлять суттєвий практичний інтерес для використання в екологічних технологіях, пов'язаних з регенерацією забруднених вододжерел. Наукова новизна. Є дослідження сорбційних характеристик нових сорбентів на основі природних мінералів і поліелектролітів по відношенню до іонів важких металів і виявлення можливості їх використання для вирішення екологічних проблем. Практична значимість. Є оцінка можливостей використання сорбентів полягає в тому, що це може призвести до реальних покращень у якості води, збереженні навколишнього середовища, економії ресурсів та сприянні сталому розвитку.