Перегляд за Автор "Kostyrko Vasyl S."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз і формалізація критеріїв для вибору екосистеми розробки програмного забезпечення
    (2025) Олійник Р. В.; Костирко В. С.; Olijnyk Roman V.; Kostyrko Vasyl S.
    Сучасна розробка програмного забезпечення вимагає ретельного підбору інструментів для створення програмного продукту, та повинна враховувати такі критерії, як функціональність, продуктивність, масштабованість та безпеку. Мета цієї статті полягає в дослідженні критеріїв вибору інструментів, платформ і технологій, що дозволяє здійснити перехід від вибору обмеженої інфррастурктури до вибору комплексної екосистеми розробки програмних продуктів. Методика дослідження передбачає розгляд різноманітних інструментів і фреймворків, зокрема для web- і мобільних застосунків: React Native, Flutter та Ionic з фокусом на характеристики, що визначають вибір платформи (швидкодія, доступ до функцій пристроїв, підтримка інструментів розробки тощо). Показано, що вибір інфраструктури має великий вплив на успішність проєктів, оскільки технічні обмеження можуть призвести до додаткових витрат і зниження ефективності розробки. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації критеріїв вибору екосистеми розробки програмного забезпечення, що сприяє ефективності створення програмних рішень, здатних задовольнити вимоги розроблюваного програмного продукту. Вперше запропоновано обґрунтування вибору екосистеми не лише на основі технологічних характеристик, але й з огляду на потреби команд, їх досвід і витрати на розробку. Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблені рекомендації дозволяють фахівцям у галузі програмної інженерії оптимізувати вибір екосистеми для розробки програмного забезпечення, враховуючи специфіку проєктів і вимоги до кінцевого продукту. Результати можуть бути використані як орієнтир для стартапів і компаній, що займаються мобільною розробкою, для вибору найбільш якісних інструментів і платформ, а також для ефективного управління процесом розробки з максимальним збереженням ресурсів. Узагальнення вибору екосистеми для розробки програмного забезпечення є комплексним процесом, який враховує технічні, бізнесові та користувацькі вимоги, а формалізація критеріїв вибору платформ та інструментів є важливою для забезпечення ефективності розробки та досягнення оптимальних результатів у проєктах.
  • Ескіз
    Документ
    Навчання програмуванню з застосуванням структурованих блок-схем та шаблонів проектування
    (2023) Костирко В. C.; Костенко А. В.; Плеша М. І.; Kostyrko Vasyl S.; Kostenko Anatolij V.; Plesha Mykhaylo I.
    Незважаючи на загальне визнання переваг технологій структурного програмування та програмування методом зверху вниз, для опису алгоритмів продовжують застосовувати традиційні блок-схеми [1, 2]. Метою статті є подолання суперечностей між алгоритмічним та програмним рівнями представлення процесів, яке особливо відчутне при навчанні програмуванню. Наукова новизна. Сучасні мови програмування базуються на структурованих операторах умовних, циклів, перемикачів тощо, заміщаючи ними прямі переходи. Однак, для опису алгоритмів продовжує застосовуватися застарілий формалізм блок-схем, який при переході до програм приводив до небезпечних прямих переходів (пов’язаних з операторами goto) і перешкоджав застосуванню таких прогресивних технологій, як програмування зверху вниз та верифікація програм. Можливо, це має своє пояснення в очевидності конструкції звичайних блок-схем, традиціях навчання тощо. Разом з тим, такі способи опису алгоритмів як UML-діаграми, не були сприйняті як формалізм для запису алгоритмів та навчання програмуванню. В даній роботі запропоновано декілька шаблонів, які дозволяють розширити конструкцію блок–схем і зробити їх придатними для адекватного опису структурованих програм. Серед них розглянуто композиції повного та неповного розгалуження, циклу з передумовою та післяумовою, циклу по послідовності, а також перемикача. Описано декілька технологій структурування програм (переходу від звичайних блок-схем до структурованих). Показано, що одна з технологій – введення додаткових арифметичних змінних – може застосовуватися автоматично. Доведена обчислювальна еквівалентність структурованих таким чином блок–схем початковим, в тому смислі, що вони породжують той же обчилювальний процес. Доведення базується на понятті просвітленої блок-схеми. Висновок: застосування структурованих блок-схем в навчанні програмуванню продемонструвало перспективність цього підходу. Це актуалізує задачу розробки відповідних графічних інструментів, а також API для генерації програм у популярних мовах програмування.