Перегляд за Автор "Podhurenko Volodymyr V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Залежність середньої потужності генерування вітроелектричними установками від їх типорозмірів для визначення виробітку енергії на півдні України(2024) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podhurenko Volodymyr V.; Getmanets Oleg M.; Terekhov Volodymyr Ye.Метою роботи є оцінка виробітку вітрових енергетичних установок (ВЕУ) в залежності від їх основних типорозмірів: номінальної встановленої потужності електрогенератора Р та діаметра D вітрового колеса (ВК) з урахуванням висоти розташування осі ВК Н в різних вітрових умовах місцевості під майбутнє будівництво вітрової електричної станції (ВЕС). В якості критерію продуктивності ВЕУ запропоновано середню використану потужність (СВП) ВЕУ. Раніше розроблені авторами регресійні математичні моделі (ММ) залежності СВП ВЕУ від її основних типорозмірів доповнені урахуванням вітро-кліматичних умов, які оцінені за допомогою диференціального розподілу Вейбула–Гніденко (ДРВГ) для швидкості вітру, параметр масштабу і параметр форми якого опосередковано визначають зв’язок швидкості вітру з висотою осі ВК. Залежність середньої швидкості вітру від висоти Н моделювалась за допомогою ступеневого закону Хелмана. Проаналізована залежність показника ступеня m цього закону від типу поверхні, на якій розташована ВЕС. На підставі застосування регресійного аналізу даних синхронних світових вимірювань залежності параметрів функції Вейбула–Гніденка від висоти Н встановлено, що для параметру масштабу bw найбільш ефективною є ступенева залежність, а параметр форми cw слабко залежить від висоти і оцінюється своїм середнім значенням для певної місцевості. Передбачення цих моделей добре узгоджуються з результатами чисельних розрахунків для реальних ВЕУ. На основі аналізу залежностей параметрів ДРВГ швидкості вітру від висоти розташування осі ВК Н одержана загальна модель множинної регресії для визначення виробітку ВЕУ залежно від її типорозмірів Р і D та висоти розташування осі ВК Н. Це дозволяє підібрати найбільш продуктивні промислові ВЕУ під конкретні вітрові умови місцевості майбутнього будівництва ВЕС. На основі цієї моделі та аналізу даних вимірювань розподілу швидкості вітру за висотою, що були проведені на Півдні України, зроблено оцінки виробітку усіх типів ВЕУ, які працюють у вітропарках України.Документ Особливості застосування математичної моделі множинної лінійної регресії для оцінки обсягів виробництва електроенергії вітроелектричними установками(2024) Подгуренко В. С.; Гетманець О. М.; Терехов В. Є.; Podhurenko Volodymyr V.; Getmanets Oleg M.; Terekhov Volodymyr Ye.Метою роботи є розробка математичної моделі виробітку вітрових енергетичних установок в залежності від їх основних типорозмірів: номінальної встановленої потужності електрогенератора та діаметра вітрового колеса з урахуванням висоти осі його розташування в різних вітрових умовах під майбутнє будівництво вітрової електричної станції. Поставлена задача є досить актуальною, адже основним недоліком загальновідомої математичної моделі річного виробітку у вигляді інтегральної згортки двох функцій: кривої ті вітрової електричної установки із заданими технічними характеристиками, та диференціального розподілу Вейбула – Гніденка для швидкості вітру, полягає у складності визначення відповідної кривої потужності через її приховування виробниками. Існуючі методи відновлення кривої потужності за типорозмірами досить складні та не позбавлені недоліків. Отже, в якості надійного та простого інструменту визначення річного виробітку електроенергії таких установок запропоновано математична модель множинної лінійної регресії. Вхідні дані для побудови відповідних математичних моделей отримані в результаті обчислення річних виробітків за відомими кривими потужностей із застосуванням загальновідомої моделі. Але було виявлено, що збільшення діапазону розкиду номінальних потужностей вітрових енергетичних установок впливає на точність розрахунків за математичною моделлю множинної лінійної регресії. Загальносвітова тенденція невпинного зростання потужності вітрових енергетичних установок призвела до унеможливлення створення єдиної математичної моделі множинної лінійної регресії річного виробітку для всього діапазону потужностей існуючих вітрових енергетичних установок в Україні. Отже, задля збереження потрібної точності прогнозування побудовано кілька моделей для різних діапазонів потужності. Аналіз отриманих моделей виявив функціональну залежність їх коефіцієнтів від типорозміру вітрових енергетичних установок, що дає можливість модифікувати математичну модель множинної лінійної регресії під вітрову електричну установку потрібної потужності.